Заклад дошкільної освіти № 6 "Дюймовочка" Павлоградської міської ради

 





ГЕНДЕРНЕ ВИХОВАННЯ

Гендерне виховання - складова частина загального процесу виховної роботи закладу дошкільної освіти та сім'ї, що забезпечує правильне статеве розвиток дітей, оволодіння нормами статевої поведінки й культури міжстатевих стосунків.

 

 

СТРАТЕГІЯ
впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року

 

 

Методи і прийоми, рекомендовані для використання вихователями                             з ґендерного виховання

  • Сюжетно-рольові ігри: «Сім'я», «День народження», «Зустріч гостей», «Лікарня», «Перукарня», «Ательє», «Магазин».
  • Бесіди з використанням ілюстрацій.
  • Читання художньої літератури (казки та оповідання з різними моделями поведінки). У багатьох казках, оповіданнях, віршах та інших творах літератури для дітей створені образи бабусі, дідусі, мами, тата, дочки, сина. Герої українських народних казок, дівчатка, володіють природним розумом, наполегливим характером, винахідливістю і спритністю. А хлопчики, герої російських народних казок, працьовиті і господарські, помічники на роботі і в побуті.
  • Проблемні ситуації з етичним змістом.
  • Дидактичні ігри: «Ким бути?», «Хто чим любить займатися?, «Я росту», «Що спільного, чим відрізняються?», «Я хлопчик, тому, що...», «Одягни хлопчика, одягни дівчинку», «кому?», «Професії».
  • Фольклор з акцентом на гендер (потішки, пестушки). 
  • Підбір ігрового матеріалу та обладнання для ігрової діяльності хлопчиків і дівчаток. Фізкультурна форма для дівчаток і хлопчиків з урахуванням їх ґендерних особливостей (за кольором, емблем тощо).
  • На дверях туалетної кімнати можна помістити таблички з умовними знаками: хлопчики чи дівчатка.
  • Мітки для рушників для дівчаток і хлопчиків.

 

 

Практичні рекомендації ДЛЯ  БАТЬКІВ

 

1.      Не забувайте, що перед вами не просто дитина, а хлопчик або дівчинка з певними особливостями мислення, сприйняття, емоційного розвитку.

2.      Ніколи не порівнюйте між собою дітей, хваліть їх за успіхи й досягнення.

3.      Навчаючи хлопчиків, опирайтеся на їхню високу пошукову активність, кмітливість.

4.      Навчаючи дівчаток, не тільки розбирайте з ними принцип виконання завдання, але й навчайте їх діяти самостійно, а не за заздалегідь розробленими схемами.

5.      Роблячи зауваження хлопчику, пам'ятайте про його емоційну чутливість і тривожність. Викладіть йому коротко й точно своє невдоволення. Хлопчик не здатний довго втримувати емоційну напругу,  незабаром він перестане вас слухати й чути.

6.      Роблячи зауваження  дівчинці, пам'ятайте про її емоційну бурхливу реакцію, що завадить їй зрозуміти, за що її лають. Спокійно розберіть її помилки.

7.      Дівчатка можуть вередувати через утому (виснаження правої «емоційної» півкулі). Хлопчики в цьому випадку виснажуються інформаційно (зниження активності лівої «раціонально-логічної» півкулі). Лаяти їх за це даремно.

8.      Орієнтуйте програми й методики навчання на конкретну дитину з певним типом функціональної асиметрії півкуль, дайте їй можливість розкрити свої здібності, створіть для неї ситуацію успіху.

9.  Не забувайте, що  оцінка, дана вами дитині, завжди суб'єктивна й залежить від вашого типу асиметрії півкуль. Можливо, ви належите до різних типів мозкової організації й по-різному мислите.

10.  Ви повинні не стільки навчити дитину, скільки розвинути в неї бажання вчитися.

11.  Пам'ятайте: не знати, не вміти, помилятися – для дитини норма.

12.  Лінь дитини — сигнал про неблагополуччя вашої педагогічної діяльності, неправильно обрану вами методику роботи з дитиною.

13.  Для гармонійного розвитку дитини необхідно навчити її по-різному осмислювати навчальний матеріал (логічно, образно, інтуїтивно).

14.  Для успішного навчання ми повинні свої вимоги перетворити на бажання дитини.

 

15.  Зробіть своєю головною заповіддю слова «не нашкодь».